Щось нове. Щось незвичайне. Астрономи називають це відкриттям першого типу.
У Чумацькому Шляху рідкісна зірка, що вибухнула, випускає згустки газу в космос, наче кулі. Йдеться про снаряди зі швидкістю 20 мільйонів миль на годину (близько 32 мільйони км/год).
Вчені з Університету Уоріка підтвердили існування цих «куль». Спочатку вони не розуміли, із чим мають справу. Тепер вони впевнені: це хмари, багаті киснем. Але де саме вони вириваються? Відповідь залишається загадкою.
Подібного явища не спостерігали в інших наднових ніде у Всесвіті.
Як V445 Puppis змінив правила гри
Це не просто вибух зірки. Це V445 Puppis.
Це єдина відома нам у нашій галактиці нова гелієва. Це робить її унікальною. І вкрай цінною для науки.
Зіркова система складається з двох зірок: білого карлика і зірки-компаньйона, що майже повністю складається з гелію. Рідкісна комбінація.
Коли білий карлик перетягує газ із гелієвої зірки, тиск наростає. Температура стрибкоподібно підвищується. І потім відбувається “вибух” – термоядерна реакція.
Але цей випадок був іншим. Виверження було настільки потужним, що утворило щільний диск із космічного пилу, який засліпив телескопи.
Понад 20 років астрономи спостерігали за хмарою уламків. Вони бачили наслідки вибуху, але не могли розглянути його джерело.
І ось нарешті пил розвіявся.
«Тепер викид від вибуху досить ослаб, щоб ми могли вивчити його походження», – каже Джон Міллз.
Міллз, аспірант університету Уорік, допомагав розшифрувати те, що відбувається. Він зазначив, що система безперечно включає білого карлика, що поглинає матеріал із цієї надзвичайно рідкісної гелієвої зірки.
Загадка куль
Коли пил пішов, картина змінилася.
Несподівано вони побачили це: згустки матерії. Ті, що рухаються з неймовірною швидкістю.
Уявіть собі тверді снаряди, які складаються з газу.
“Ми підозрюємо, що вони утворилися після виверження”, – сказав Міллз.
Чому інші нові не демонстрували таке?
Можливо, це властиво виключно новим гелієвим. Можливо, це особливість V445 Puppis, яка не зустрічається в інших системах. Ми поки що не знаємо.
Ці «кулі» багаті на кисень. Вони вистрілюють назовні зі швидкістю до 20 мільйонів миль на годину. Це 8940 км в секунду.
Досить швидко, щоб обернути навколо Землі 120 разів за секунду.
Згодом потік розсіюється. Він поширюється на трильйони миль. Але головне питання залишається відкритим: що провокує викид? Чому саме “кулі”, а не рівномірний зірковий вітер?
Чому це важливо для космології
Звучить як вузькоспеціалізована астрономія.
Насправді, це не так.
Вважається, що нові гелієві є попередниками наднових типу Ia.
Наднові типу Ia – найяскравіші вибухи у Всесвіті. Вони діють як “стандартні свічки”. Астрономи використовують їх для вимірювання відстаней між галактиками та карти розширення Всесвіту.
Але ми досі не впевнені на 100%, як саме цей процес запускається.
Вивчення V445 Puppis допомагає з’ясувати ситуацію.
Якщо такі нові справді призводять до вибухів типу Ia, їхнє вивчення дозволяє відкалібрувати наші «космічні лінійки».
Точніші виміри відстаней означають краще розуміння темної енергії — сили, що прискорює розширення Всесвіту.
Заглядаючи глибше
Ми витратили два десятиліття, спостерігаючи за хмарою пилу.
Сьогодні ми бачимо сам двигун.
Це білий карлик, що поглинає гелієву зірку.
Він викидає «кулі» з кисню зі швидкістю 20 мільйонів миль на годину.
Подібного раніше не спостерігали.
Можливо це рідкість. Можливо це унікальний феномен.
Або, можливо, ми просто не дивилися досить уважно.
Всесвіт сповнений речей, які ми ніколи не бачили. Поки що не побачимо.
