Психологічний трилер від Netflix, “Звір у мені” з Клер Дейнс і Меттью Рісом в головних ролях, стрімко став одним з серій платформи в 2025 році. Восьмисерійна драма, що вийшла в листопаді, знайшла відгук у аудиторії, зайнявши місце в топ-20 шоу року, що найбільш переглядаються – значне досягнення, враховуючи пізній реліз сезону.
Зав’язка: Одержимість та Підозри
У центрі сюжету – Аггі Віггс (Дейнс), письменниця, яка бореться із виснажливою творчою кризою після особистої трагедії. Її життя сприймає похмурий оборот, коли Найл Джарвіс (Рис), багатий і суперечливий забудовник з темним минулим, переїжджає по сусідству. Найл – головний підозрюваний у зникненні своєї першої дружини шість років тому, і його прибуття негайно порушує тендітну стабільність Аггі.
Піддавшись суміші цікавості та розпачу, Аггі відмовляється від свого первісного книжкового проекту – біографії Рут Бейдер Гінзбург та Антоніна Скалії – і розпочинає розслідування щодо Найла. Серіал розгортається як небезпечна гра в кішки-мишки, де Аггі таємно співпрацює з ФБР, одночасно розвиваючи дисфункціональну дружбу зі своїм потенційним об’єктом.
Чому Це Працює: Чудові Виконання та Чіткий Сюжет
Звір у мені не покладається на шок або заплутані повороти; натомість він процвітає завдяки захоплюючим виступам провідних акторів. Дейнс демонструє зіграну, емоційно заряджену гру жінки, поглиненої горем і одержимістю, тоді як Рис майстерно втілює невловиму двоїстість Найла – привабливого, але загрозливого. Серіал не уникає дослідження травм, що сформували особистість Найла, додаючи глибину його персонажу, не виправдовуючи його поведінку.
Динаміка в серіалі нагадує взаємини Кері Метісон і Пітера Куїна в “Родині”, ще одній постановці Говарда Гордона. Хоча Аггі і Найл ніколи не переступають романтичні межі, інтенсивна одержимість та загальна спрага крові пов’язують їх разом.
Другорядний Склад та Якість Виробництва
Другий склад також сильний, за участю Бріттані Сноу в ролі другої дружини Найла, Ніни, Джонатана Бенкса в ролі його жорстокого батька і Девіда Лайонса в ролі агента ФБР, що розривається між боргом і мораллю. Режисура, операторська робота та музичний супровід серіалу роблять внесок у суцільну та напружену атмосферу, що нагадує роботи Альфреда Хічкока.
Самодостатня Оповідання
Примітно, що “Звір у мені” виправдовує обіцянку “обмеженого серіалу”. Історія завершується задовільною роздільною здатністю, не залишаючи незавершених ліній. Ця рідкісна прихильність до закінченого наративу освіжає в епоху нескінченних сіквелів і спін-оффів.
На закінчення, Звір у мені – захоплюючий трилер, піднесений сильним сценарієм, чудовими акторськими роботами та чіткою режисурою. Серіал виправдовує свій задум, не жертвуючи глибиною, що робить його обов’язковим для перегляду для шанувальників психологічних драм.
