Наратив навколо покоління Z часто похмурий: покоління, «приречене» економічними силами, приречене на борги та навіть втягнуте в екстремістські ідеології. Хоча занепокоєння про майбутнє реальні, ближчий погляд розкриває більш деталізовану картину. Zoomers не обов’язково перебувають у гіршому фінансовому становищі, ніж попередні покоління, але унікальні виклики в поєднанні з сучасною соціальною динамікою підживлюють усепоширене почуття песимізму.
Міф про економічний колапс
Всупереч поширеній думці, покоління Z працює краще ніж попередні покоління того ж віку за багатьма ключовими економічними показниками. За даними Федерального резерву, середній 25-річний Zoomer заробляв понад 40 000 доларів на рік у 2022 році (з поправкою на інфляцію). Це на 50% більше, ніж люди, які досягли буму, заробляли в тому ж віці. Показники добробуту також сприятливі: молоді міленіали та старші Zoomers мають середній чистий капітал на 39% вищий, ніж попередні покоління на тому ж етапі життя. У червні рівень безробіття серед 16-27-річних досяг півстолітнього мінімуму.
Однак це не означає, що покоління Z не стикається з перешкодами. Житлова криза робить житло дедалі недоступнішим, оскільки більше половини представників покоління Z орендують житло, що обтяжується високими витратами на житло. Студентська заборгованість залишається значним тягарем, оскільки плата за навчання зросла більш ніж удвічі з урахуванням інфляції порівняно з поколінням бумерів. Незважаючи на ці проблеми, покоління Z в цілому все ще перебуває в кращому економічному становищі, а витрати на житло та освіту залишаються такими ж, як у попередніх поколінь.
Загроза ШІ: справжня проблема
Розвиток штучного інтелекту додає законний новий вимір до економічних тривог покоління Z. ШІ автоматизує завдання, які традиційно виконують працівники початкового рівня, потенційно скорочуючи кар’єрні сходи, перш ніж вони зможуть по них піднятися. Наймання на посади початкового рівня в галузях, пов’язаних із штучним інтелектом, сповільнилося, а частка безробітних, які нещодавно закінчили коледж, дещо зросла після впровадження ChatGPT. Хоча довгострокові наслідки невизначені, штучний інтелект може посилити існуючий економічний тиск, зробивши перспективи ранньої кар’єри хиткими.
Фактор соціальних мереж: негативний перегляд і відчуження
Чому існує невідповідність між матеріальною реальністю та уявними труднощами? Песимізм покоління Z стосується не лише економіки; на це також впливає те, як вони споживають інформацію. Алгоритми соціальних мереж віддають перевагу негативному контенту, створюючи спотворене уявлення про світ. Постійний вплив кураторського способу життя та перебільшених криз породжує соціальне порівняння та тривогу. Дослідження підтверджують, що інтенсивне використання соціальних медіа корелює з нижчим суб’єктивним благополуччям, оскільки користувачі переоцінюють, наскільки добре живуть інші.
Крім того, покоління Z повідомляє про вищий рівень самотності, менше соціальної взаємодії та менше сексуальних стосунків і зв’язків. Ці соціальні дефіцити посилюють почуття ізоляції та безнадійності, впливаючи на їх сприйняття економічних перспектив. Постійний шквал негативних новин і відфільтрованої реальності може посилити існуючий фінансовий стрес, призводячи до циклу відчаю, що самовідновлюється.
Зростання екстремізму: симптом, а не причина
Тривожна тенденція симпатій до екстремістів серед деяких молодих консерваторів, про яку повідомив Род Дрегер, швидше за все, є симптомом ширшого розчарування, аніж прямим наслідком економічних труднощів. Хоча деякі пояснюють неонацистські тенденції фінансовим відчаєм, причинно-наслідковий зв’язок слабкий. Більш вірогідним фактором є поєднання соціальної ізоляції, ідеологічної радикалізації та ехокамер онлайн-екстремізму.
Висновок
Економічна ситуація покоління Z є складною, а не просто «приреченою». Хоча вони стикаються з реальними проблемами — особливо з житлом, боргами та втратою роботи через штучний інтелект — вони перевершують минулі покоління в багатьох аспектах. Поширене відчуття безнадійності спричинене спотвореним сприйняттям, яке посилюється соціальними мережами та загострюється соціальною ізоляцією. Щоб вирішити цю проблему, потрібні не лише економічні реформи, а й критична переоцінка того, як молоді люди споживають інформацію та будують значущі зв’язки в епоху цифрових технологій.
